Як виховати кошеня: лагідні уроки з першого дня

З чого почати

Робіть кожне заняття коротким, лагідним і в темпі кошеняти: винагороджуйте бажану поведінку ласощами чи похвалою, а не карайте за небажану. З першого дня покажіть кошеняті лоток і кігтеточку, грайтеся іграшками, а не руками, і привчайте до дотиків по секунді. Коли кошеня освоїться, додайте перші команди: ім’я, підхід на поклик, дотик носом до долоні та «сидіти».

Соціалізація в темпі кошеняти

Ключовий період соціалізації триває приблизно від двох до семи тижнів життя, ще до того, як кошеня можна забирати від мами, тож ця робота вже мала початися. Але те, що кошеня зустріне в перші тижні у вас, теж впливає на його поведінку надалі. Тому м’яко продовжуйте, починаючи з однієї тихої кімнати, де воно може саме підійти до вас.

Далі додавайте нове по одному: один спокійний гість замість гамірної компанії, побутові звуки — спершу тихо. Нехай кожен досвід буде коротким і приємним, винагороджуйте спокійну цікавість ласощами чи похвалою й дозвольте кошеняті відійти будь-коли. Якщо воно виривається чи виглядає стривоженим, зупиніться й пізніше спробуйте менший крок.

Дотики по одній секунді

Спокійні дотики можуть допомогти кошеняті звикнути до оглядів. Оберіть мить, коли воно розслаблене, і торкніться місця, яке кошеня вже любить, наприклад збоку шиї, на одну секунду — і одразу дайте ласощі. Коли це дається легко, поступово наближайте руку до лапи, вуха чи рота, а вже згодом подовжуйте дотик до двох-трьох секунд.

Обмежуйте заняття двома хвилинами й ніколи не утримуйте кошеня силоміць. Якщо воно відсторонюється, ви поспішили, тож поверніться на крок назад. З підніманням на руки так само: спершу вистачить кількох секунд.

Лоток — з першого дня

Зазвичай кошенята вчаться ходити в лоток, наслідуючи маму, і більшість швидко звикає до нового, щойно їм покажуть, де він стоїть. Поставте лоток у тихому кутку кімнати кошеняти, подалі від їжі та води, зі звичним для нього наповнювачем. Поки кошеня вчиться, під час прибирання додавайте до свіжого наповнювача трохи старого, щоб лоток пахнув знайомо.

Якщо кошеня саме не знайшло лоток, посадіть його туди після сну, після їжі або коли воно принюхується, шкребе підлогу чи присідає, і не заважайте, поки воно в лотку. Якщо кошеня сходило повз, приберіть місце біологічним або ферментним мийним засобом і не карайте: воно не зрозуміє, за що, а стресу може побільшати.

Кігтеточка біля лежанки

Кошенята починають дряпати десь із п’яти тижнів. Так вони доглядають кігті й мітять територію, тож для цього варто дати місце, а не забороняти. З першого дня поставте невелику кігтеточку в кімнаті кошеняти, поруч із лежанкою, бо коти часто дряпають після сну. Деяким кошенятам легше з великою похилою або пласкою картонною кігтеточкою.

Щоб запросити до першого дряпання, пограйтеся вудочкою біля основи, аби кігті торкнулися поверхні, а потім винагородіть ласощами чи лагідною похвалою. Якщо кошеня обрало диван, не сваріть, а приділіть увагу кігтеточці. Коли воно підросте, замініть її на стійку й достатньо високу, щоб дряпати, витягнувшись на повний зріст.

Гратися іграшками, а не руками

Переслідувати, стрибати й боротися — для кошеняти цілком природно. Брати й сестри з виводку вчать одне одного, що укус був надто сильним, просто припиняючи гру, а кошеня, яке росло саме, могло цей урок пропустити. Ворушити пальцями рук чи ніг здається невинною забавою, поки воно маленьке, але це може заохотити мисливську поведінку щодо людей, коли кошеня підросте.

Обирайте іграшки, які тримають зуби й кігті подалі від вас: вудочку, м’ячик чи іграшкову мишку, а ті, що з мотузками, прибирайте після гри під наглядом. Якщо кошеня на вас стрибнуло, завмріть, щоб не було чого ловити, а тоді запропонуйте іграшку або спокійно відійдіть. Правило має бути спільним для всіх удома.

Перші команди: ім’я, підхід, ціль, «сидіти»

Відкладіть невелику порцію ласощів або частину денного корму й завершуйте, коли вона скінчиться: надлишок ласощів може спричинити розлад травлення. Оберіть один маркер — коротке «так» або клікер — і давайте винагороду одразу після нього. Щоб привчити кошеня до імені, скажіть його один раз, а коли кошеня подивиться на вас, скажіть «так» і дайте трохи корму приблизно протягом двох секунд. Для підходу на поклик кличте з невеликої відстані й винагороджуйте, щойно кошеня прийде.

Для навчання на ціль піднесіть долоню або кінчик палички до носа кошеняти, позначте й винагородіть дотик і щоразу трохи віддаляйте ціль; згодом вона допоможе завести кошеня в переноску. Для «сидіти» повільно підніміть ласощі від носа й відведіть на кілька сантиметрів у бік хвоста: стежачи за ними поглядом, кошеня зазвичай сідає. Позначте цю мить і ніколи не притискайте його до підлоги.

Переноска як звичне місце

Мета — щоб переноска з’являлася не лише перед походом до ветеринара. З першого дня вона може стояти відчиненою в кімнаті кошеняти як безпечна схованка зі знайомою підстилкою, а часом і з ласощами всередині.

Коли кошеня охоче заходить і кілька хвилин залишається всередині, ненадовго зачиніть дверцята, дайте ласощі й знову відчиніть. Далі на мить підніміть переноску. Переходьте далі лише тоді, коли кошеня цілком спокійне, а якщо ні, поверніться на крок назад. У ветеринара розкажіть, що ви тренували.

Короткі заняття, довгий сон

Рости й учитися — втомлива справа. Кошенятам потрібно багато сну для розвитку: вони можуть завзято гратися, а тоді раптово заснути, тож ніколи не будіть кошеня заради заняття чи пестощів. Займайтеся, коли воно бадьоре й зацікавлене, обмежуйте заняття двома-трьома хвилинами й завершуйте, поки крок ще дається легко.

Після заняття запишіть один рядок: крок, кількість спроб, що робило кошеня, і одну деталь мови тіла. Такий запис підкаже, з чого почати наступного разу і коли крок варто зменшити. Lapka тримає кожне заняття коротким і підлаштовує наступний крок під ваші нотатки.

Чого уникати й коли звертатися по допомогу

Не карайте — ні криком, ні шльопанням, ні водою з пульверизатора: покарання може зробити кошеня тривожним чи наляканим, а фізичне покарання здатне посилити агресію. Не боріться з ним голими руками, не дозволяйте дітям за ним ганятися й не передавайте його з рук у руки серед гостей: надто багато нового одразу може мати тривалі негативні наслідки.

Дотримуйтеся порад ветеринара щодо щеплень, обробки від паразитів і стерилізації. Зверніться по допомогу до нього й до кваліфікованого фахівця з поведінки котів, якщо кошеня ховається від людей, уникає дотиків або якщо укуси, дряпання чи проблеми з туалетом посилюються.

Нотатка після заняття з кошеням

Вівторок, після сніданку, дві хвилини. Ім’я: п’ять покликів, чотири рази подивилося на мене — «так» і трохи корму щоразу. Передня лапа: два дотики по секунді, спокійно. Вухо: раз відхилилося, тож повернулися до шиї. Невдовзі заснуло. Наступного разу: та сама лапа, потім один дотик до вуха.

Цифри описують одне уявне заняття, а не норму. Запишіть останній крок, який дався легко: з нього й почнеться наступний урок.

Якщо не все виходить

Коли можна починати виховувати кошеня?

Частина виховання починається з першого дня: лоток, який легко знайти, кігтеточка біля лежанки й іграшки замість рук. Після спокійної першої доби починайте короткі уроки з командами, коли кошеня вже досліджує простір і саме підходить до вас. Вчитися коти можуть у будь-якому віці.

Як відучити кошеня кусати руки?

Завмріть, щоб не було чого ловити, а тоді спокійно відійдіть або запропонуйте вудочку, яка тримає зуби подалі від шкіри. Ніколи не шльопайте, не відштовхуйте й не сваріть. Якщо напади повторюються в певному місці чи в певний час, почніть гру з іграшкою трохи раніше.

Кошеня сором’язливе. Чи брати його на руки, щоб звикало?

Ні, краще дайте йому підійти самому. Не виманюйте зі схованки: побудьте в тій самій кімнаті, бажано на підлозі на його рівні, і винагороджуйте спокійний підхід ласощами. Сором’язливому кошеняті може знадобитися повільніше знайомство з новим і більше часу, щоб набратися сміливості.

Чи потрібен клікер?

Ні. Коротке слово на кшталт «так», сказане щоразу однаково й завжди з винагородою, працює як маркер. Якщо обираєте клікер, спершу пов’яжіть клацання з ласощами, на початку приглушіть його в кишені, а якщо звук лякає кошеня, перейдіть на слово.

Джерела та додаткове читання